Не соромно не знати — соромно не вчитись. Частина перша

2015-10-05

“Knowledge of languages is the doorway to wisdom.” ‒ Roger Bacon

А яку з іноземних мов вчили ви? Я — німецьку. Дивно, так? Мене теж дивувало чому з 30-ти дітей лише четверо на занятті з німецької, а в університеті, з усього факультету, лише 2-є студентів. Ось так я й вчила, аж 8 років німецьку мову. Знала я її навіть дуже непогано, ходила в спеціальний розмовний клуб, перекладала на німецьку український фольклор, здавала розмовні іспити на відмінно. Навіть викладач, вже по закінченню курсу, частенько запрошувала на усякі зустрічі та олімпіади. Це було не звичайно та цікаво, але моє захоплення програмуванням змусило мене задуматись про вивчення англійської мови. Перше знайомство з мовою відбулось приблизно в 2012 році в Миколаєві.

Перші кроки

По щасливій випадковості моя одногрупниця запропонувала свого вчителя, казала, що гарно для початківців та є знижки студентам. Домовилась, зібралась, прийшла на перше безкоштовне групове заняття. Підхід до вивчення мови був цікавий, мені невідомий, тому я вирішила залишитись. Ось так і відбулось моє знайомство з Оксаною Мехедою — талановитим викладачем англійської мови. Її підхід викладання мови та ставлення до студентів був приємним для мене, я ходила на заняття як на свято. Зазвичай заняття починалось пізно ввечері, тому Оксана люб’язно заварювала каву або чай та пропонувала шоколадні цукерки, для роботи мозку. За чашкою смачної кави заняття проходило як невимушена бесіда з друзями. На жаль, нашому співробітництво не судилось довго жити, бо через декілька місяців Оксана пішла в декрет, а заміни їй я так і не знайшла. Ось це і є весь мій досвід вивчення англійської в Україні.

Підсумок:

Скільки в загальному я відвідала уроків? — Одне заняття в тиждень, що тривало одну годину протягом 3-х місяців.

Чим ми займались на заняттях? — Абсолютно звичайні вправи, тільки в такому сімейному, приємному та м’якому середовищі.

Що я вивчила? — Звуки, букви (згодом довчила алфавіт), кількість “часів”, загальні правила побудови речень, різницю між Present Simple and Present Continuous.

Чому навчилась? — Навчилась читати елементарні речення та тексти, почала дивитись легкі сіткоми з субтитрами по 10-15 хвилин (тому що потрібно було зупиняти і перекладати майже кожну репліку).

Що корисного я отримала? Оксана жорстко контролювала вимову складних, незвичних звуків та назавжди заборонила вимовляти їх неправильно.

Якими підручниками та ресурсами я користувалась?

Після закінчення занять я підтримувала те що вже вивчила, займаючись на сайті LingvoLeo. Leo допоміг мені практикувати все: від граматики до real-time діалогів. Ось так і ввійшла мова у моє життя. Я займалася англійською як хобі. Такий спосіб вивчення мови не був ефективним, єдине що я досягла — це читання та перекладання невеличких загальних цитат та висловлювань. Дивитись фільми навіть з субтитрами я не могла, читати не перекладаючи кожне слово — теж. Про Listening and Speaking я навіть не кажу, - з цим все було дуже сумно, тобто я не сприймала мову на слух та не могла і двох слів зв’язати.

Що змусило мене вимовити перше речення англійською та як побороти страх заговорити читайте в продовженні “Не соромно не знати — соромно не вчитись. Частина друга”